Я знову була у Чернівцях. У Західноукраїнському Відні. Про це все нижче.
Першою нас зустріла дерев'яна Миколаївська церква, "яка постала у 1607 р. на міській околиці
при «дорозі на Горечу». Стиль Миколаївської церкви характеризується як «хатній» тип, притаманний Буковині тих часів."
Так сказав "Ваш гід по місту" Путівник, який допоміг без екскурсовода обійти все місто!
Міські легенди називають церкву «козацькою». Буцімто тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 р. та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 р., нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького. Хоч і немає жодного доказу про такі події.
Далі ми прибули на Турецьку площу,
це фото зі мною
також велосипед Гулівера, що залишився у Чернівцях
та Турецький міст.
Далі піднімаючись сходами та вуличками мі виходимо до колишньої площі Святого Хреста і бачимо "будинок корабель", чи як його ще називають "шіфа".
Костел Воздвиження Святого Хреста. Перший мурований храм чернівецькуого середмістя.
мамі дуже сподобалась архітектура. Скульпутури, які прикрашають будинки, аптеки, балкони.
Це фонтанчик навпроти Ратуші.
Будинок з левом
Перша письмова згадка про Чернівці
Скульптура з м'ячів до євро. Євро пройшло - скульптура залишилась. Ну хоч дітям подобається)
Двічі проходила повз художній музей, і двічі не мала змоги зайти.
На панно на фасаді зверху зображені алегоричні постаті, що символізують провінції Австро-Угорщини. Буковина на ньому представлена юнаком в козячій шкурі.
Вулиця Ольги Кобилянської. Пішоходна.
На її початку стоїть будівля, яка колись була кав'ярньою "Габсбург". Пізніше, здається, тут осів банк, і банком є донині.
дуже подобаються балкончики в квітах і ліпнині.
Плющ, теж вразів. Хочу такий вдома)
Карета, як же ж без неї?
Вуличні музиканти. Я люблю їх!
іще балкони з квітами. Цікаво, а у них проводять конкурси між кращими балконами?
Кафедральний собор Святого Духа. Я заходила всередину, дуже гарно! Багате оздоблення, спокійна атмосфера - як в храмі.
якийсь будиночок на вулиці Шевченка. Поряд сі статуями на даху ростуть і дерева
але фасад гарний
Ось те, що мене найбільше вразило і засмутило! Ми підходитли до костелу Серця Ісуса.
Я подумала "якось обшарпано"
Підійшла ближче і здивувалась - як недоглянуто!
Підійшла ще ближче і аж зойкнула. Не знаю кому як ,а мені цей костел дуже сподобався, він готично височіє над деревами.
у За радянських часів костел слугував приміщенням архіву.
Зараз тут ніщо.
Ось такий він на листівці і вулиця Поповича.
В чому проблема?
Сподобалась невеличка клумба.
Ще фасади.
Колиска миру із містом побратимом з США
Щу скульптури і ліпнина.
Вхід до кав'ярні.
вітрина-афіша якогось фестивалю під відкритим небом.
Ще Успенська греко-католицька церква.
Гарна не з цього ракурсу.
і поки ми ходили-ходили-ходили. Я зовсім забула про час. До університету ми дійшли вже пізно.
Нас зустріла охорона!
Але все ж таки ми потрапили всередину двору. Хоч ні в університет, ін в церкву ми не потрапили, ми пішли до парку університету.
Гарних фото звідси в мене є багато, коли я їздила взимку. http://fursa-marina.livejournal.com/29790.html
це університет ззаду.
там є колодязь за склом.
і парк.
фотоапарат вже втомився під вечір (видно по фото)
і останнє фото університету. Дуже подобається кладка глазурованої черепиці.
ага. а ще пташина ферма і бідні страуси) По дорозі додому зупинились подивитись)
От і все! Така ось поїздка. Пост оформляю вдруге, бо чомусь з першого разу воно не запостило і в чернетці не зберегло. Поїздка була в неділю.
Так сказав "Ваш гід по місту" Путівник, який допоміг без екскурсовода обійти все місто!
Міські легенди називають церкву «козацькою». Буцімто тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 р. та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 р., нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького. Хоч і немає жодного доказу про такі події.
Далі ми прибули на Турецьку площу,
це фото зі мноютакож велосипед Гулівера, що залишився у Чернівцях
та Турецький міст.
Далі піднімаючись сходами та вуличками мі виходимо до колишньої площі Святого Хреста і бачимо "будинок корабель", чи як його ще називають "шіфа".
Костел Воздвиження Святого Хреста. Перший мурований храм чернівецькуого середмістя.
мамі дуже сподобалась архітектура. Скульпутури, які прикрашають будинки, аптеки, балкони.
Це фонтанчик навпроти Ратуші.
Будинок з левом
Перша письмова згадка про Чернівці
Скульптура з м'ячів до євро. Євро пройшло - скульптура залишилась. Ну хоч дітям подобається)
Двічі проходила повз художній музей, і двічі не мала змоги зайти.
На панно на фасаді зверху зображені алегоричні постаті, що символізують провінції Австро-Угорщини. Буковина на ньому представлена юнаком в козячій шкурі.
Вулиця Ольги Кобилянської. Пішоходна.
На її початку стоїть будівля, яка колись була кав'ярньою "Габсбург". Пізніше, здається, тут осів банк, і банком є донині.
дуже подобаються балкончики в квітах і ліпнині.
Плющ, теж вразів. Хочу такий вдома)
Карета, як же ж без неї?
Вуличні музиканти. Я люблю їх!
іще балкони з квітами. Цікаво, а у них проводять конкурси між кращими балконами?
Кафедральний собор Святого Духа. Я заходила всередину, дуже гарно! Багате оздоблення, спокійна атмосфера - як в храмі.
якийсь будиночок на вулиці Шевченка. Поряд сі статуями на даху ростуть і дерева
але фасад гарний
Ось те, що мене найбільше вразило і засмутило! Ми підходитли до костелу Серця Ісуса.
Я подумала "якось обшарпано"
Підійшла ближче і здивувалась - як недоглянуто!
Підійшла ще ближче і аж зойкнула. Не знаю кому як ,а мені цей костел дуже сподобався, він готично височіє над деревами.
у За радянських часів костел слугував приміщенням архіву.
Зараз тут ніщо.
Ось такий він на листівці і вулиця Поповича.
В чому проблема?
Сподобалась невеличка клумба.
Ще фасади.
Колиска миру із містом побратимом з США
Щу скульптури і ліпнина.
Вхід до кав'ярні.
вітрина-афіша якогось фестивалю під відкритим небом.
Ще Успенська греко-католицька церква.
Гарна не з цього ракурсу.
і поки ми ходили-ходили-ходили. Я зовсім забула про час. До університету ми дійшли вже пізно.
Нас зустріла охорона!
Але все ж таки ми потрапили всередину двору. Хоч ні в університет, ін в церкву ми не потрапили, ми пішли до парку університету.
Гарних фото звідси в мене є багато, коли я їздила взимку. http://fursa-marina.livejournal.com/29790.html
це університет ззаду.
там є колодязь за склом.
і парк.
фотоапарат вже втомився під вечір (видно по фото)
і останнє фото університету. Дуже подобається кладка глазурованої черепиці.
ага. а ще пташина ферма і бідні страуси) По дорозі додому зупинились подивитись)
От і все! Така ось поїздка. Пост оформляю вдруге, бо чомусь з першого разу воно не запостило і в чернетці не зберегло. Поїздка була в неділю.
Комментариев нет:
Отправить комментарий